Варіант 8

1. У прямокутній матриці B, що містить лише нулі та одиниці, обчислити кількість нулів у кожному рядку і записати отримані кількості в одновимірний масив P. Створити матрицю Z, кількість стовпчиків у кожному рядку якої визначається відповідним значенням з масиву P. В кожен рядок матриці Z записати підряд індекси нулів з відповідних рядків матриці B. Інвертувати порядок елементів у кожному рядку матриці Z.
2. Створити клас TTriangle для подання трикутника. Поля (protected) повинні містити дані про довжини сторін (для кожної з трьох сторін своє поле). Потрібно реалізувати:

• конструктор, який заповнює всі три довжини (перевіряючи можливість існування такого трикутника);
• отримання (get) довжини сторони (три окремі методи, для кожної сторони свій);
• задання (set) довжини сторони (три окремі методи, для кожної сторони свій; перевіряти можливість існування такого трикутника, де ця одна сторона змінена, а решта дві лишаються, які були);
• отримання периметру трикутника
• отримання площі трикутника (через формулу Герона)

Варіант 8

1. Реалізувати клас, що представляє квадратне рівняння і містить опис індексатора, який дозволяє одержувати перший та другий розв’язки (якщо вони існують). Передбачити методи введення/виведення, перевірки існування розв’язків.
2. а) Описати клас, який містить вказані поля і методи:
   
   • Клас "коло" - TCircle;
     
   • Поля - для зберігання радіуса;
     
   • Методи:
     • конструктор без параметрів, конструктор з параметрами, конструктор копіювання;
       
     • override public string ToString();
     • введення/виведення даних;
     • визначення площі круга (обмеженого колом), площі сектора (кут є параметром);
       
     • визначення довжини кола;
     • порівняння з іншим колом;
     • перевантаження операторів + (додавання радіусів), – (віднімання радіусів; при від’ємному результаті брати за модулем), * (множення радіуса на число; забезпечити, щоб домноження могло відбуватися хоч як «число * коло», хоч як «коло * число»).
     
     

б) Створити клас-нащадок TSphere (сфера) на основі класу TCircle. Додати метод знаходження об’єму кулі (обмеженої сферою) та перевизначити відповідні методи.
в) Створити програму-клієнт для тестування.

Реалізуйте клас MyMatrix, який зберігає прямокутну числову матрицю і вміє виконувати дії додавання матриць та множення матриць. Матриця повинна містити єдине приватне поле — масив із власне елементами матриці (типу double[,]) .
Слід реалізувати такі конструктори, оператори, властивості та методи (усі публічні, якщо тільки не вказано іншого):

• Конструктори:
  
  • копіюючий з іншого примірника цього самого класу MyMatrix;
  • з двовимірного масиву типу double[,];
  • з «зубчастого» масиву double-ів, якщо він фактично прямокутний;
  • з масиву рядків, якщо фактично ці рядки містять записані через пробіли та/або числа, а кількість цих чисел однакова.
  • з рядка, що містить як пробіли та/або табуляції (їх трактувати як роздільники чисел у одному рядку матриці), так і символи переведення рядка (їх трактувати як роздільники рядків) — якщо фактичні дані того рядка утворюють прямокутну числову матрицю; зокрема, щоб цим конструктором можна було створити матрицю з рядка, раніше сформованого методом ToString (див. далі))
    

• operator + додавання двох матриць (якщо вони мають однаковий розмір)
• operator * множення двох матриць (якщо кількість стовпчиків першої дорівнює кількості рядків другої)
• Властивості (Properties) Height та Width, що дозволяють взнати (але не дозволяють змінити) «висоту» (кількість рядків) та «ширину» (кількість стовпчиків)
• Java-style getter-и (без setter-ів) кількості рядків getHeight() та кількості стовпчиків getWidth()
• Індексатори, що дозволяють публічно доступатися до будь-якого окремого елемента матриці (як взнавати його значення, так і змінювати)
• Java-style getter та setter для окремого елемента (getter має два параметри — номер рядка і номер стовпчика, setter має три параметра — номер рядка, номер стовпчика, і значення, яке записати у той рядок і стовпчик)
• Метод override public String ToString(), перевантажений так, щоб формував (табуляціями та переведеннями рядка) зручне для сприйняття людиною прямокутне подання числової матриці; це повинен бути метод саме з вищенаведеним заголовком, бо саме так вдається забезпечити, щоб примірники цього класу можна було виводити просто через Console.WriteLine(A) (де A – примірник цього самого класу MyMatrix)
• Метод (не статичний; private або protected) GetTransponedArray(), що повертає новостворений масив double[,] (не MyMatrix, а просто масив), у якому вміст елементів транспонований відносно тієї матриці, для якої він викликався
• Метод (не статичний) MyMatrix GetTransponedCopy(), який би створював новий примірник MyMatrix, у якому вміст матриці транспонований відносно тієї, для якої він викликався; технічну роботу по власне транспонуванню не повторювати, а використати результат GetTransponedArray()**
• Метод (не статичний) void TransponeMe(), який би замінював матрицю, для якої викликається, на транспоновану (теж використати GetTransponedArray(), але щоб результат змінився сам this-примірник MyMatrix).

1. Напишіть програму, яка повніша прочитати з кожного з файлів
   10.txt, ll.txt. 12.txt. 13.txt, 14.txt, 15.txt, 16.txt, 17.txt, 18.txt. 19.txt, 20.txt. 21.txt, 22.txt, 23.txt, 24.txt. 25.txt, 26.txt. 27.txt, 28.txt. 29.txt
   по два цілі числа (у звичайному десятковому записі, перше у першому рядку (при нумерації з 1). друге у другому),

• обчислити добутки цих чисел,
• і суму всіх цих добутків.

Можливі які завгодно порушення: деяких з цих файлів може не бути: у деяких з файлів може бути неадекватна інформація (замість цілих чисел — дробові, або взагалі не числа), і так далі.
Крім того, добутки потрібно рахувати в типі int (32-бітовому), і враховувати тільки ті з них. які поміщаються у цьому типі.
Програма повинна видати у консоль знайдене середнє арифметичне (лише тих добутків, які вдалося обчислити), та створити/перезаписати файли:

• no_file.txt —перелік відсутніх файлів
• bad_data.txt —перелік файлів, з перших двох рядків яких яких неможливо прочитати два цілі числа у звичайному десятковому записі. Мова йде саме про перші два рядки: якщо саме вони не містять двох цілих чисел або містять щось зайве — вважати, що файл поганий, не намагаючись знайти їх десь далі: якщо після двох цілих чисел є ще щось — байдуже, воно може бути чим завгодно.
• overflow.txt —перелік файлів, з яких можливо прочитати два цілі числа, які поміщаються у 32-бітовий тип int, але добуток цих прочитаних двох чисел не поміщається у 32-бітовий тип int.

У випадку, якщо хоча б один з файлів no_file.txt. bad_data.txt. overflow.txt створити оповити не виходить — програма повинна негайно обірватися, видавши у консоль (свос!) повідомлення про цей факт. Мається на увазі першопочаткове створення/оновлення: малоймовірну ситуацію, коли файл успішно створили, а потім по дорозі раптом стало неможливо в нього писати, дозволяється не обробляти.

• При всьому цьому, у програмі категорично заборонено мати хоча б один if:
• усі перевірки мають відбуватися засобами exception-ів.
• Цикл теж повинен бути один —той, який перебирає файли: 10.txt. ll.txt. 12.txt. 13.txt, 14.txt. 15.txt, 16.txt. 17.txt, 18.txt. 19.txt. 20.txt, 21.txt. 22.txt. 23.txt, 24.txt. 25.txt, 26.txt. 27.txt. 28.txt, 29.txt.

Тут може виникнути питання — «а як таке взагалі відлагодити. якщо я завжди можу писати у текстові файли?».
Взагалі-то ситуацій, коли неможливо створити файл, не так уже и мало, а один з найпростіших способів створити таку ситуацію, не зв'язуючись ні з мережею, ні з правами доступу файлової системи — перед запуском програми створити папку no_file.txt. або bad_data.txt. або overflou.txt.

2. Напишіть програму, яка буде перебирати усі файли поточної папки і намагатися кожен з них розглянути як графічний (картинку) і виконати дзеркальне відбивання (по вертикалі).
   • Список усіх файлів папки можна отримати як Directory. GetFi les (. . . ), де замість . . . можна або узяти поточну папку (Directory.GetCurrentDirect()), або дописати, щоб конкретна папка вибиралася користувачем інтерактивно.
   • Після цього конкретні файли можна перебрати просто як foreach (String fileName in . . . ). де — результат того самого GetFiles. Для роботи з графічними файлами пропонується використати System.Drawing.Bitmap. Цей клас вміє обробляти не лише формат BMP. а й деякі інші. Якщо і виявиться, що не всі формати (па деякі картинки малопоширеиих форматів казатиме, що то не картинки) — вважайте це неприємним, але не істотним.

Решту деталей знайдіть самостійно, користуючись MSDN та іншими інтернет-ресурсами.

• Для кожного файла, який вдається успішно прочитати як картинку, треба створити новий.
• Незалежно від формату початкового файла, результат писати у форматі gif.
• Назвати новий файли треба так: узяти старе ім'я (відкинувши розширення, якщо воно було), дописати до імені “-mirrored" та замінити розширення на “.gif'.
• Якщо файл не вдається прочитати як картинку (взнавати це слід за тим. чи виник exception у процесі читання картинки з файлу), поведінка повинна залежати від того, чи є його розширення одним із розширень графічних форматів: якщо не є — просто продовжити роботу, перейшовши до наступного файлу, якщо є — видати (через MessageBox. Show(. . .)) власне повідомлення про те, що файл не містить картинки, хоча, судячи з розширення, повинен.
  (Один зі способів перевірити розширення — перевірити відповідність власноруч написаному регулярному виразу. Наприклад, один раз перед циклом перебору файлів написати Regex regexExtForImage = new Regex("~ ((bmp) I (gif ) I (tif f ?) I (jpe?g) I (png)) $", RegexOptions . IgnoreCase); а уциклі перевіряти if(reg exExtForlmage.IsMatch(Path.GetExtension(fileName)))).

Насамкінець, воно на перший погляд здається складним (бо новим), а насправді все досить просто та вельми коротко: єдиний метод, порядка ЗО рядків, з яких приблизно половина містять або саму лише фігурну дужку або щось дуже просте.

Оскільки програма повинна обробляти картинки, але не зобов'язана відображати їх, теоретично це може бути хоч програма з графічним інтерфейсом, хоч консольна програма (особливо якщо дозволити виводити повідомлення хоч MessageBox-ом.хоч у консоль).
Практично при цьому виникає таке ускладенння:

• у програмі з графічним інтерфейсом для підключення класів Image та Bitmap достатньо, щоб на початку тексту програми було написано using System.Drawing;, а для консольної програми, крім цього, треба іце вручну підключити бінарний файл відповідної бібліотеки.

Наприклад, так: у Solution Explorer-і вибрати References, натиснути правою кнопкою миші, вибрати «Add Reference...», знайти потрібну бібліотеку (System. Dr awing для Image та Bitmap. System. Windows .Forms для MessageBox. тощо) у списку «Framework», вибрати (ліворуч повинна з'явитися галочка (checkbox)), підтвердити цей вибір через «OK».

Індивідуальне завдання В13: Розмістіть на формі поле введення (Textbox), і дві кнопки (Button) з написами: «блокувати», «розблоковувати». Створіть обробники події натиснення на кнопки, які робитимуть активним або неактивним поле введення. Створіть обробник події натиснення кнопки мишки на формі (Click), який встановлюватиме колір форми і робитиме невидимими всі елементи.

Задача 1.Виконайте пробний проект. До складу програми входить три форми:

• на першій формі розміщено дві кнопки 1) при натисненні програма завершує роботу
• при натисненні відкривається форма No2;
• на другій формі розміщено одну кнопку — при її натисненні відкривається форма No3 без закриття форми No2;
• на третій формі розміщено одну кнопку — при її натисненні закриваються форми No2 та No3.

Задача 2.Виконайте пробний проект: розмістіть на формі довільну кількість різних компонентів (серед них обов’язково мають зустрічатися компоненти класу Label). Після цього реалізуйте код, який знищує на формі всі компоненти, які відносяться до класу Label.

Задача 3. Розробити програму, яка використовує клас Shape і зафарбовує прямокутник в зелений колір, якщо курсор мишки не знаходиться в області прямокутника, а якщо знаходиться, то зафарбовує в червоний, жовтий або синій колір. Вибрати колір можна за допомогою компоненту типу ListBox, причому зафарбовування певним кольором оброблювати "своїм" обробником події OnMouseMove.

Задача 4. Розробити програму, яка складається з форми і розміщеної на ній кнопки. При натисненні на кнопку динамічно створюється мітка (Label), причому при кожному натисненні кнопки – нова, яка розміщується нижче від попередньої мітки, але вирівняна з попередньою по лівому краю. Властивість Caption відображує назву cтвореної Label та порядковий номер створеної мітки, причому відображує шрифтом Arial розміру 10 напівжирного нахиленого. Крім того на формі розміщена інформаційна мітка, яка служить для виведення номеру мітки на якій користувач клацнув мишкою (тобто, кожній створеній динамічно мітці потрібно присвоїти свій обробник подій OnClick).

Задача 1. Написати консольну програму за зразком, exe-файл якого можна скачати тут, а відео з прикладом роботи подивитися тут. (Якщо щось одне з цих двох не відкривається, чи, наприклад, не хочете запускати на своєму компі скачаний exe-файл — інше його не те щоб повністю, але у значній мірі замінює.) Від деталей зразка можна відхилятися на свій розсуд, але дотримуючись обов’язкової вимоги: в принципі жодного розгалуження (ні if, ні switch). Вибір різних функцій «зашити» у масив делегатів лямбда-виразів. Рішення про завершення роботи (акуратне, з власноруч побажанням всього найкращого) приймати на основі того, що при спробі відпрацювати за основним сценарієм трапився exception.

while (true)
{
try
{
Прочитати рядок вхідних даних, спробувати викликати потрібне обчислення
шляхом звернення до масиву лямбда функцій, що враховують прочитані вхідні
дані
}
catch(... ... ...) {
Вивести прощальне повідомлення й обірвати цикл while (true)
}
}

Задача 2. Написати GUI-програму за зразком, exe-файл якого можна скачати тут, а відео з прикладом роботи подивитися тут. (Якщо щось одне з цих двох не відкривається, чи, наприклад, не хочете запускати на своєму компі скачаний exe-файл — інше його не те щоб повністю, але у значній мірі замінює. На жаль, коли екран масштабований, у відео курсор миші не там, де він фактично був. Врахуйте це під час перегляду відео.) Кнопки «Прозорість», «Колір тла» та «hello World» роблять такі дії: «змінює міру прозорості форми», «змінює колір тла (фона, background’а) форми» та «виводить повідомлення» відповідно. Кнопка «супермегакнопка» завжди виводить повідомлення (своє, відмінне від повідомлення кнопки «hello World»), а крім того, залежно від того, чи виставлені відповідні галочки, також заодно виконує чи не виконує обов’язки решти кнопок. Від деталей зразка можна відхилятися на свій розсуд, але дотримуючись усіх таких обов’язкових вимог:

1. Використати делегати.
2. Тіло метода, створеного дабл-кліком (у середовищі Studio під час розробки програми) на кнопці «супермегакнопка», повинно бути приблизно таким:

private void btnSetOfActions_Click(object sender, EventArgs e)
{
MessageBox.Show("Я супермегакнопка,\nі цього мене не позбавиш!");
}

Тобто, воно не містити ніяких розгалужень та/або явних викликів інших методів. Розгалуження в інших місцях програми допускаються (здається, є такі місця, де вони справді необхідні; якщо хтось зуміє зробити всю програму без розгалужень — прохання розказати, як. 3. При кліканні (під час виконання програми) на кнопці «супермегакнопка» повинен викликатися той самий код, що й при кліканні на кнопках «Прозорість», «Колір тла», «hello World» (точніше, тих із них, дії яких зараз повинні спрацьовувати). Щоб, наприклад, якщо схочемо, щоб колір тла форми мінявся не між сірим і жовтим, а між червоним, жовтим і зеленим, то такі зміни треба було внести в одному місці коду, й вони вплинули (звісно, після перекомпіляції й повторного запуску) як на поведінку кнопки «Колір тла», так і на поведінку кнопки «супермегакнопка» (за умови, що відповідний checkbox вибраний).